"НОВІ ВІКНА" Вікна, Двері, Алюмінієві конструкції, Жалюзі, Ролети, Ворота, Кондиціонери, Броньовані двері, Мансардні вікна, Житомир

НЕ ЗАОЩАДЖУЙТЕ НА ЯКОСТІ!!!

Змінивши старі вікна на добре продумані віконні системи Ви не тільки позбудетеся від мінусів великого міста - шум, пил, вихлопні гази, токсичні викиди промисловості, але й з'економите не менше 40% витрат на...

Енергозберігаючі склопакети ...

Про конденсат...

Одним з найбільш частих приводів звернень до служби гарантійного й сервісного обслуговування є поява запотівання вікон в осіннє - зимовий період до початку опалювального сезону. В 99 % випадків це явище не пов'язане з конструкцією вікна і якістю його установки й "усувається" самим замовником після роз'яснень причини цього явища. Запотівання стекол викликане конденсацією на них вологи, що втримується в повітрі усередині приміщення. Що ж, таке конденсат, і як з ним боротися?

Повітря усередині приміщень завжди містить, певну кількість вологи. Пара з кухні при готуванні їжі, з ванної, від рослин і людського подиху повітря наповнюється вологою. Чим тепліше повітря, тим більше воно утримує вологи, наприклад 1 куб.м. повітря при t + 10º і відносної вологості 35% містить 3,3 грами води, при t + 20º і відносної вологості 65% зміст вологи виростає до 12,6 грама води. При охолодженні повітря, досягається такий рівень насичення повітря вологою, що вона нездатна більше втримуватися в повітрі й випадає у вигляді роси. Температура, при якій утвориться конденсат, називається крапкою роси. Якщо, приміром, вихідна температура становить 20º, а відносна вологість повітря дорівнює 50%, при охолодженні повітря до 9,3º його відносна вологість зростає до 100%, тобто повітря насичується водою. Якщо температура повітря або контактних поверхонь продовжує падати, то утвориться конденсат. Крім того, при названих умовах уже при температурі 12,6º в області приєднання вікна до стіни створюються умови для появи цвілі. Зауважимо, що температура внутрішнього скла двокамерного склопакету взимку становить приблизно 12-15º, тобто розглянутий нами приклад досить реальний.

Варто помітити, що конденсат у першу чергу утвориться на самих холодних поверхнях усередині приміщення й найбільш помітний, як правило, на стеклах вікон і трубі холодного водопостачання. Але якщо рясно покритий краплями кран і запітніле дзеркало у ванній кімнаті ніхто не зауважує, то запітніле вікно викликає, у деяких людей, бурхливу реакцію. Конденсат не нове явище. Усі спостерігали морозні візерунки на стеклах старих дерев'яних вікон, а тим часом це не що інше, як замерзлий конденсат! Просто пластикове вікно, у кожному разі тепліше старого дерев'яного вікна й на ньому конденсат зберігається у вигляді крапель.

Вирішальну роль для профілактики утворення конденсату грають три складові - спосіб установки вікна в прорізі, виконання й герметизація швів, а також грамотна вентиляція приміщень. І якщо перші дві складові залежать від проектувальника й установника, то остання від того, хто експлуатує приміщення. На жаль, при роботі із приватними замовниками, ми не маємо можливості вплинути на конструкцію існуючого віконного прорізу. Та й у частині конструкції вікна ми, найчастіше, виконуємо вимоги замовника його теплоізоляційні властивості, що знижують (наприклад при установці однокамерних склопакетів). Скільки б ми не переконували замовників, що на вікнах з п'яти камерного профілю із двокамерним склопакетом шириною 40 мм у принципі не буває скарг на конденсат, однак же, більшість по зрозумілих причинах вибирає більш дешевий варіант, але тоді необхідно бути готовим дотримувати певних правил.

Відповідно до сучасних стандартів для житлових приміщень температура внутрішнього повітря повинна бути не нижче 20º, вологість приміщення не більше 55%, а середній коефіцієнт повітрообміну повинен становити 0,5 год на квартиру. Якщо з першими двома величинами все зрозуміло, то остання означає, що наявний у квартирі обсяг повітря повинен за годину обновлятися приблизно на половину.

На жаль, абсолютна більшість наших квартир не має приточной вентиляції. У ще радянському Дст була така фраза, що "приплив повітря в житлові приміщення здійснюється через нещільності віконних і дверних конструкцій", а вікна із ПВХ у закритому стані відрізняються високою герметичністю. Тому, при повністю закритих вікнах і дверях повітрообмін приміщення з вулицею повністю припиняється. Іншими словами - приміщення необхідно регулярно провітрювати, відкриваючи вікна. Це дозволить вчасно видаляти надлишок вологи, запобіжить умовам виникнення конденсату, та й просто забезпечить Вас свіжим повітрям.

І якщо влітку з вентиляцією проблеми не виникають (вікна розкриті навстіж), то взимку дехто забуваює про необхідність провітрювання. У холодну пору року фахівці рекомендують використовувати - провітрювання навстіж. У цьому випадку вже через 7-10 хвилин повітря в приміщенні обновляється повністю. Стіни й предмети обстановки не встигають остудитися за цей короткий час. Після того, як вікно буде закрито, приміщення досить швидко знову нагріється. При провітрюванні навстіж при однаковому повітрообміні заощаджуватимется більше енергії, чим при постійній вентиляції.

Ще раз обмовимося, що застосування в конструкції вікна п'яти камерного, "широкого" профілю та двокамерних склопакетів з низькоемісійного скла, безумовно, здатні повністю виключити умови появи конденсату.

Методика оцінки причин утворення конденсату

Звичайно в нашої компанії, як втім, і інших, бувають замовники яким здається, що при виникненні конденсату головним винуватцем стають вікна. Бувало, що виїхавши по виклику фахівець нашої компанії дійсно виявляє запітнілі вікна, в однокімнатній квартирі в якій проживає троє дорослих і немовля й по всій квартирі розвішані пелюшки, а вікна наглухо закриті.

Але й у цьому випадку необхідно якось об'єктивно оцінити умови й причини виникнення конденсату. Зробити це цілком можливо за допомогою спеціальних приладів - термометра для виміру температури усередині приміщення, спеціального термометра для виміру температури поверхонь і гігрометра (приладу для виміру вологості повітря). Ми використовуємо електроний термометр для поверхностей і гігрометр із убудованим термометром і мікропроцесором, що дозволяє автоматично розрахувати крапку роси.

При цьому, виходячи з гігієнічних вимог до житлових приміщень, температура внутрішнього повітря повинна бути не нижче 20º, вологість приміщення не більше 55%. При цих значеннях температури крапка роси складе приблизно 9,2 ºС. Тобто при температурі внутрішнього скла склопакету нижче 9,2 º воно буде запотівати, при більш високій температурі - немає. Тепер у нас є всі вихідні дані для оцінки вікна і якості його установки.

Методика оцінки така:

1. Вимірюємо температуру повітря по центрі кімнати на висоті 1,1-1,2 м;

2. Вимірюємо відносну вологість повітря;

3. Оцінюємо отримані дані. Якщо один з параметрів виходить за припустимі межі (20 ºС і 55%) то необхідно вживати заходів до підвищення температури повітря в приміщенні або зниженню вологості провітрюванням, осушенням ... Якщо обидва параметри в нормі переходимо до наступного пункту.

4. Розраховуємо крапку роси для обмірюваних у п. 1 і 2 значень. Вимірюємо температуру внутрішнього скла по центрі кожного склопакета, а також температуру профілю й укосів у декількох крапках. Якщо температура поверхні виявиться нижче крапки роси то це недолік конструкції або помилка в монтажі.

Тут необхідно обмовитися, що зазначені цифри й дії застосовні лише до конструкцій із двокамерними склопакетами. У випадку з однокамерними склопакетами ми відразу ж попереджаємо замовника про можливу проблему й знімаємо із себе відповідальність за виникнення конденсату у зв'язку з низькими теплоізоляційними властивостями склопакету.

Наведена методика дозволяє об'єктивно оцінити якість конструкцій і монтажних робіт, і уникнути емоційних оцінок і розбіжностей.