Copyright 2008. All rights reserved.
Склопакети
Донедавна використовувалися традиційні системи засклыння із застосуванням двох скляних конструкцій з більшими повітряними проміжками. У наш час невід'ємною частиною вікон став склопакет.
Завдяки високим тепло- і звукоізоляційним властивостям склопакети набули широкого застосування. Їхнє виробництво стало розвиватися ще в 30-ті роки. Вирішальну роль зіграв той факт, що сухе повітря є гарним теплоізолятором, його теплопровідність практично в 27 разів нижче, ніж скла. Завдяки герметичності в проміжок між стеклами не попадає волога й пил, не погіршується освітленість приміщень.
У цей час відомі три конструктивних системи з'єднання стекол у склопакетах: заплавлення, запаювання й заклеювання. Починаючи з 60-х років, склопакети виготовляють, майже винятково, шляхом склеювання. Тому в далі мова йтиме лише про "клеєний" склопакетах.
Склопакет складається з герметично з'єднаних двох або більше стекол відділених один від одного дистанційною рамкою з осушувачем. Для виробництва склопакетів допускається використовувати майже всі типи стекол, вибір залежить від вимог до конкретного вікна.
Як матеріал для дистанційних рамок застосовуються, як правило, алюміній. Дистанційна рамка це порожній, замкнутий профіль прямокутного перетину, зі спеціальними дифузійними отворами (перфорацією). Усередину рамки насипається осушувач, функція якого сприяти швидкій абсорбції (усмоктуванню) самих незначних кількостей води в міжскляному просторі. Тим самим запобігає випаданню роси усередині склопакетів у холодну пору року й забезпечується низька теплопровідність повітря, за рахунок його осушення. Як осушувачі добре зарекомендували себе молекулярні сита.
Якісні склопакети виготовляються за принципом подвійної герметизації. Як первинний герметик найчастіше застосовується бутил, що має найкращу відносну здатність пручатися проникненню водяної пари. Бутилова маса наноситься у вигляді тонкої стрічки на обидві сторони дистанційної рамки. Потім рамка наклеюється на скло й накривається зверху другим склом. У випадку двокамерного склопакета додається ще по одній рамці й склу. Потім пакет обжимається спеціальним пресом, між стеклами й рамкою залишається поділяючий їх бутиловий шов товщиною в декілька десятих часток міліметра. Гарна дифузійна щільність досягається завдяки тонкості шва й поганої газопроникності маси. Первинний герметик не може забезпечити необхідну міцність кромочного з'єднання, це завдання вирішують герметики, що застосовуються для вторинної герметизації із зовнішньої сторони склопакету. Найчастіше - це полісульфід, але також можуть застосовуватися силіконові й поліуретанові маси. Вони крім додання міцності конструкції, надають додаткову дифузійну щільність і, у той же час, дають можливість руху, викликаною зміною температур і тисків. Товщина еластичної маси дорівнює декільком міліметрам. Завданнями першорядної важливості, які стоять перед герметикаи є, по-перше, забезпечення міцності склопакетів і по-друге, перешкоджання проникненню водяної пари в міскляний простір, що прямим образом впливає на довговічність склопакетів.
Варіюючи товщину скла й ширину дистанційних рамок можна в значній мірі міняти характеристики теплопровідності й шумоізоляції.
У конструкцію склопакета можуть бути додані тоновані або протиударні стекла.
Окремо варто відзначити склопакети з, так званого, низькоемісійного скла. Це скло з нанесеним на його поверхню напилюванням кольорових металів або напівпровідникових оксидів. Застосування таких стекол дозволяє знизити втрати тепла за рахунок відбиття теплових хвиль в інфрачервоному діапазоні назад у приміщення. Уважається, що однокамерний склопакет з низько емісійного скла здатний замінити собою двокамерний, виготовлений зі звичайного скла. І це дозволить трохи знизити вартість, кінцевої конструкції. Але в цьому випадку, у нашій кліматичній зоні, можливе промерзання однокамерного склопакета в крайовій зоні, уздовж дистанційної рамки. Тому що втрати тепла, у цій зоні, визначаються, в основному, теплопровідністю алюмінієвої рамки, а не здатністю скла. Застосування однокамерних склопакетов з низькоемісійним склом виправдано при засклінні більших по площі вітрин або фасадів для зниження ваги конструкцій. Найбільш повно властивості низькоемісійного скла проявляються в складі двокамерних склопакетів. Звичайно вони дещо дорожчі за звичайні, але й вікно Ви замовляєте не на одне десятиліття.
Компанією "Нові Вікна" пропонує склопакети різних типорозмірів, здатних задовольнити будь-які вимоги замовників. От лише деякі, найпоширеніші, приклади:
однокамерні склопакети складаються із двох 4 мм стекол розділених 16мм рамкою. Загальна товщина пакета близько 25 мм. Застосовується, в основному, при остеклении балконів і лоджій, іноді використовується в складі балконних блоків. При використанні в складі звичайних вікон велика ймовірність виникнення їхнього запотівання в холодну пору року.
Гарною пропозицією є, так звані, , до складу яких входить низькоемісійне скло.
двокамерні склопакети складаються із трьох 4 мм стекол відділених друг від друга 8,10 мм та 9,10 мм дистанційними рамками. Загальна товщина пакета приблизно 30 та 31 мм. Самий поширений пакет. Широко застосовується для засклыння всіх видів конструкцій, забезпечує гарні тепло й звукоізоляцію. Зверніть увагу на товщину пакета. Деякі виробники встановлюють двокамерні пакети товщиною 24 мм, що різко знижує теплоізоляційні характеристики вікна.
Для втілення естетиних вимог замовника, усередині склопакету можуть установлюватися декоративні шпроси, як правило золотавого або білого кольорів. При митті вікон шпроси більш зручні, ніж фальш-плетіння.
Шпроси
Шпроси - проміжні частини між стеклами вікна давно перестали бути практичною деталлю вікон. Тепер це важливий декоративний елемент вікна, що робить його по-справжньому аристократичним. Сучасні шпроси з'явилися порівняно недавно на нашому ринку, але вже обзавелися великою популярністю й таким же попитом.
Класичні шпроси мають ширину 8, 18, 26 і 45 мм, причому самі товсті не можна зігнути в дуги. Класичні шпроси можуть бути пофарбовані в масі, мати лакофарбове покриття або декоративні накладки, бути обклеєними плівкою. Для вікон можна застосувати й двоколірне тонування - один колір видний зсередини приміщення, а інший - зовні.
Пофарбоване в масі скло.
Всі перераховані види склопакетів можуть оснащуватися стеклами різних кольорів і ступеня світлопропускания, а також, стеклами з підвищеною стійкістю до ударів.
Загартоване скло
Загартуванням називають процес термоупрочнения скла, заснований на специфіці його фізичних властивостей. На температурній шкалі стекло не має певної крапки затвердіння, при якій воно переходило б з рідкого стану у тверде. Тому його можна нагрівати до температури ледве вище тієї, при якій молекули, як у грузлої рідини, ще здатні до пластичного зрушення без появи внутрішніх напружень.
Триплексом називається конструкція, що складається із двох і більше стекол, з'єднаних між собою або полімерною плівкою, або спеціальною смолою.
Триплекси ставляться до розряду безпечних стекол, оскільки, при розбитті, скло не розсипається на гострі шматочки, а продовжує висіти приклеєне до плівки, що багаторазово знижує ризик травм від гострих граней розбитого скла. Рекомендовано до застосування, там, де необхідний високий рівень захисту від злому: різне сполучення шарів скла й плівки дозволяє досягати різних класів міцності, починаючи від стійких до звичайного удару й закінчуючи куленепробивними.
Триплекс
Триплекси, можуть захищати також і від ультрафіолету - рекомендовані до застосування, наприклад, у вітринах магазинів, де товари, розміщені за вітриною, можуть вигорати.
Триплекси можуть бути ламіновані як прозорою плівкою, так і кольоровою. Вони можуть бути зібрані з будь-якого виду стекол: звичайного, енергозберігаючого, пофарбованого в масі. Відзначено підвищену звукоізоляцію триплексів.
Скло ламіноване полімерною плівкою
Скло ламіноване плівкою являють собою листове скло, на яке наклеєна спеціальна полімерна плівка товщиною від 50 до 380 мкм.
Віконні плівки бувають:
- захисні або особливоміцні (як прозорі, так і тоновані);
- сонцезахисні чи тонуючі (матові й дзеркальні);
- енергозберігаючі;
- exterior (призначені для зовнішньої установки);
- декоративні.
Використання віконних плівок дозволяє значно розширити спектр експлуатаційних характеристик скла: захист від УФ і ІЧ випромінювання; захищати від насильницького проникнення; охороняти від пожежі; протистояти витоку інформації; утримувати тепло; забезпечувати задану освітленість приміщення; візуально задавати необхідний колір архітектурних рішень.
Тепло, що надходить у приміщення разом із сонячними променями, акумулюється внутрішніми стінами, перекриттями, меблями - це може приводити до їхнього перегріву, несприятливо впливаючи на людину. Створюється так званий "парниковий ефект". Аналогічні відчуття можна випробувати, наприклад, сідаючи в автомобіль, що довго простояв на сонці.
Тому, у будівництві застосовуються спеціальні пофарбовані в масі стекла, відомі також як сонцезахисні, теплопоглинаючі або абсорбуючі, оскільки такі стекла поглинають (абсорбують), самі по собі, більше сонячної теплової енергії й світла, чим звичайні прозорі.
Поглинання сонячного тепла досягається за рахунок використання металів або їхніх оксидів, що вводяться в масу скла, при цьому скло змінює свій колір.
Ми можемо запропонувати Вам скла двох кольорів: проміжний між бронзовим і коричневим і сірий.
Формула склопакету
|
Однокамерний 4-16-4
|
Однокамерний ен. збер. 4-16-4і
|
Двокакмерний 4-8-4-10-4
|
Двокамерний ен. збер.
4-8-4-10-4і
|
Товщина склопакету,мм
|
24
|
24
|
30
|
30
|
Опір теплопередачі, (м2°С)/Вт
|
0,34-0,37
|
0,57-0,59
|
0,53-0,56
|
0,676
|
Коефіцієнт звукоізоляції, дБ
|
25-27
|
26-28
|
38-40
|
39-41
|
ICQ - консультанти
489-833-168
358-206-993
388-184-502
476-470-356
виклик замірника
безкоштовно
Якщо стекло нагріти так, щоб весь його обсяг мав однакову температуру (ледве вище 570 °С), а потім швидко остудити, то поверхня його затвердіє, у той час як внутрішній шар ще залишиться пластичним. При подальшому поступовому охолодженні затвердіє й внутрішня частина. Таким чином, у результаті термічної обробки, що полягає в нагріванні скла до температури загартування й наступному швидкому охолодженні, зовнішні шари його приходять у стан сильного стиску, а внутрішні - у стан розтягання. У результаті в склі утвориться система напруг, що забезпечує його високу механічну й термічну міцність у порівнянні зі звичайним склом, що може сприймати тільки невеликі розтяжні зусилля.
При руйнуванні, загартоване скло розпадається на дрібні осколки, які не мають гострих ріжучих граней.
(0412) 44-63-40
м. Житомир
вул.Київська 16,оф.9
(044) 59-95-777
м. Київ
вул. Глибочицька 72
(04143) 4-70-77
м. Бердичів
вул. Свердлова 8а